Сіріє край поля хатина одна

 
 

Сіріє край поля хатина одна

Пірика про рідне




За селом річка в верболозах,
Серед саду біліє хатина,
У сніговіях ,мерзне в морозах.
Перед вікном кровіє калина




Ту калину посадили батьки,
Коли первістка родили,
Та вже за селом на кладовищі вінки,
Від холоду могили їхні вкрили

І вікна покинутим блиском тьмяніють,
Сіріє край поля хатина одна,
Лиш солов"ї від щастя п"яніють,
Не зважають, що хатина сумна

Цей край мені такий дорогий,
І річка, і луг ... і біла  хатина
Той сердечний докір гіркий,
 І на зимовому тлі кривава калина

Не докоряю я своїй долі,
Є у мене дім, є й дружина,
Та коли бачу згорблену жінку в полі,
Підступає до серця вина безневинна

Бачу маму й батька у житньому полі,
Усмішки й погляди рідні,
Коли ще разом наші долі,
А розлуки й втрати ще неслідні

І щоб там зі мною не було,
Завжди я мушу пам"ятати,
Що мене зустріне завжди село,
Сумними вікнами батьківської хати



Создан 25 янв 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 

Баннер

Баннер

Интернет реклама

Интернет реклама
Яндекс.Метрика счетчик посещений