ВІЙНА НА ТРИ ФРОНТИ

 
 

ВІЙНА НА ТРИ ФРОНТИ

Про ОУН-УПА



УПА - ОУН


Як відомо перші загони українських повстанців почали діяти у серпні 1941 року у районах Сарнів і Олевська під проводом Василя Боровця /Тараса Бульби/, який ці загони назвав Поліською Січчю, а пізніше реорганізував їх в Українську Повстанську Армію /УПА/.
Майже через рік, весною 1942 року Центральний Провід ОУН/б/ посилає на Волинь Василя Сидора, якому доручає надати допомогу в створенні груп самооборони. Невдовно було організовано дві групи, якими командували Сергій Качинський /"Остап"/ в околицях Степані та Іван Перегійняк /Довбешка/.

На літо у їхніх групах було вже більше 600 бойовиків.В цю ж пору починається німецькі репресії. В районі Костополя німці знайшли склад зброї: 600 гвинтівок, 12 кулеметів,20 тисяч снарядів та інші боєприпаси. Крім того в Сарнах німці знаходять бандерівські "директиви про ведення партизанської війни. Цього ж літа склалося надзвичайно тяжке становище. Гітлерівці почали жорстокий терор проти мирного населення, вивозили сировину,продукти харчування і молодь до Німеччини, палили села і нищили населення.
Друга велика небезпека - це наступ радянських партизанів, які сунули з білоруських боліт. З"являлася і третя небезпека, яка зодом принесла волинянам багато горя, це польські колоністи, які об"єдналися і організувалися у загони Армії Крайової /АК/.
Таким чином проти повстанців діяли три серйозні противники, які не рахувалися з жодними законами, безкарно чинячі злочини над українським народом Полісся і Волинні. В цей час становище загострилося до краю, необхідно було якось оборонятися. Створювалися загони самооборони, які все частіше вступали у збройні сутичкиз цими трьома противниками. Невдовзі загони самооборони переформовуються в армію, перебираючи назву УПА від загонів Тараса Бульби, які на цей час він реорганізував.
Перші бої, що були проведені з німецькими окупантами, більшовицькими та польськими партизанами, викликали в поліщуків величезне захоплення. В УПА почали вступати місцеві жителі цих районів, і це дало можливість вже у лютому 1943 року створити ще три нові сотні УПА: сотні командирів "Дороша","Крука" й "Гонти".
У березні до повстанців переходять станиці української допоміжної поліції. Завдяки цьому сотні реорганізуються в курені і виникають нові сотні. Вся система військових формувань набуває назви УПА-Північ. Цей період ознаменувався досі невидимим піднесенням повстанського руху і стрімким зростанням рядів УПА. А становище що склалося на цю пору змусило відділи Повстанської Армії проводити перші запеклі бої з совецькими партизанами та полськими "пляцувками"- озброєними загонами поляків, які ухитрялися бути в союзі з партизанами і не гребували одночасним співробітництвом з німцями. І лише після того, як вдалими операціями повстанцям вдалося відбити їм бажання грабувати села, УПА приступає до боїв з німецькими окупантами.
7 лютого 1943 року сотня "Довбешки" громить гарнізон у Володимирці і бере перші трофеї: 20 карабінів, безліч патронів та амуніцію, шо була вкрай потрібною для повстанців.
З 10 на 11 березня невеликий загін УПА напав на фабрику в селі оржів,де розміщався склад зі зброєю. У підсумку успішного нападу було вбито 6о ворогів,здобуто багато зброї та іншого спорядження. Але й непоправну втрату понесли в цьому бою повстанці-загинув "Остап" /Сергій Качинський/.
Протягом березня-квітня відділи УПА продовжують із боями зачищати від окупантів містечка: Володимирець, Степань, Топоровиці, Людвиполь, Деражне, Олику, Цумань, Горохів та інші. Бої з німцями тривають безперервно.
Журнал " Ідея і чин" - офіційний орган ОУН, підсумовуючи боротьбу за перший рік боротьби, на літо 1943 року повідомляв:"В багатьох важких боях очистила від банд Рівненщину, Житомирщину,Луччину, Костопільщину,Південну Сарненщину та Берестейщину, і, користуючись цілковитою прихільністю та допомогою населення, звільняє нові терени Волині, Полісся, Житомирщини та Київщини"...
У той час, коли на Волині та Поліссі палахкотіли бої повстанців з загарбниками, на Галиччині панував розмірний спокій. Звідси лише постачалися старшини, бійці,зброя та медикаменти. Але вже весною 1943 рокуц галичани були змушені взятися за зброю і попросити допомоги у волиняню
На весну 1943 року на галицьких теренах відносно вільно діяли великі відділи польської Армії Крайової, спираючись на підтримку та допомогу польських сіл, що були розкидані навколо Львова. Піднімали голову і бойовики "Гвардії народової". І вже у червні сорок третього відбуваються перші жорстокі зіткнення.
Виступи повстанців на Галиччині прискорюють рейд більшовицьких партизанів під командуванням генерала С. Ковпака. Перші загони Ковпаківців з"явилися в Прикарпатті на початку липня і прямували в гори. Опанування Карпатами давало більшовикам величезні стратегічні можливості для ведення диверсійних операцій в тилу німців і паралізувати райони Словаччини, мадярщини, Трансільванії, та прилеглого передгір"я.
Німці,звісно, розуміли небезпеку, яка загрожувала для них в разі зайняття Ковпаком Карпат. Вони величезними силами оточують в горах партизанів, примушують їх розсередитися і невеликими групами проганяють назад в Полісся.
Розправившись із Ковпаком, німці всю свою злість спрямовують проти повстанців й розпочали їх ліквідацію. Між гітлерівцями і повстанцями розгорілася боротьба за життя. Після жорстоких акцій на Коломийщині,кривавих розстрілів у Станіславові,Ямниці і Калуші німці почали локальний наступ у Карпатах. Однак,окремі гірські терени, такі, як "Говерла","Чорний ліс" "Маківка" ще довго залишалися неприступними фортецями повстанців...


Создан 03 фев 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 

Баннер

Баннер

Интернет реклама

Интернет реклама
Яндекс.Метрика счетчик посещений